Десять нестандартних причин любити та ненавидіти Італію

Для мене Італія уже давно перестала асоціюватись із піцою. Навпаки – взагалі не асоціюється з їжею. Їжа – про Францію. Італія – про людей та міста. Перше моє знайомство з Італією відбулось майже 10 років тому. Мені довелось пожити у передмісті Мілану і спробувати країну на смак у повному значенні слова, а не тільки гуляючи основними туристичними спотами. На той час контраст із Україною був як контраст між солом’яним взуттям і шкіряними туфлями. За 10 років нічого не змінилось. Але будемо послідовними. 

Введите вместо этого текста название записи

Любити Італію потрібно за те, що тут все зроблено для людини. І це відчувається в першу чергу через кількість інвалідів на вулицях. Навіть у Колізеї є ліфт для людей на візках. Тобто країна забезпечує інвалідів не просто необхідними, а повноцінними умовами для життя. Для порівняння: в Україні відразу згадуються кафе MсDonald’s, які єдині мають вбиральні для людей на візках, але і ті ніколи не реалізують своє призначення, адже до «маку» людині з візком ще треба якимось чином доїхати. Київ до цього не пристосований.

Колизей
У передміських двоповерхових(!) електричках (супер сексі потяги, які їдуть на порівняно довгі відстані, можете бачити на фото, а електричка – те, що менш сексі) є розетки. Для нас, туристів, що фоткають усе і зліва, і справа – це дуже важливо. Для порівняння з Україною – усі потяги ще й дуже тихі, мають зручні сидіння, ходять дуже чітко за розкладом.
Введите вместо этого текста название записи
Введите вместо этого текста название записи
Італійці постійно протестують, але роблять це дуже виховано. Туристам навіть не відразу зрозуміло, що пісні студентів на сходах – це протест. Правда, коли не працює метро з 8 ранку до 5 вечора, то все зрозуміло і туристам. Але так італійці постійно тримають свою владу в тонусі.
Введите вместо этого текста название записи
Рим. Протест.
Любити Італію за те, що вона багата веселими та голосними людьми. Італійці не їздять у метро тихо – кожен у своєму телефоні. Як би тісно не було (так, у римському метро у час пік не краще, ніж у київському), знайдеться компанія навіть з двох людей, яка буде дуже голосно розмовляти, сміятись, штовхатись.
Введите вместо этого текста название записи
Рим. Випадково чиста вулиця
Ненавидіти Італію можна за те, що італійці звикли дуже активно займати чужий особистий простір. У розмові або і без неї. Ті італійці, з якими нам пощастило спілкуватись (а дві прекрасні дівчини обов’язково приваблюють увагу місцевих жителів), постійно широко махали рухами, зачіпали нас, наближались дуже близько, щоб перекрикувати шум метро та говорити на саме вухо. Це дійсно дуже незвично. І навіть часом дратує.
Любити Італію за  культуру та історичний спадок. Мені здається, що цілого життя буде мало, аби вивчити все, чим багата Італія. Скульптура всюди, картини, прекрасна архітектура, чудові фонтани, незвичні сходи, шокуючі собори – і це, звісно, не весь перелік.
Введите вместо этого текста название записи
Флоренція
Введите вместо этого текста название записи
Флоренція
Введите вместо этого текста название записи
Рим
Любити Італію за прекрасний вигляд на місто з висоти купола Флорентійського собору та дзвінниці. Одне з найкращих видовищ, що я бачила у житті. Правда, аби піднятись на обидві ці висоти вам доведеться пройти немало сходів. Десь на півшляху думаєш, що, можливо, не так то і хочеш бачити Флоренцію зверху, але так як сходи вузькі, то шлях є лише далі наверх.
Введите вместо этого текста название записи
Введите вместо этого текста название записи
Любити Італію за морозиво. І нічого додати. (А на фото зверніть увагу на кількість туристів)
Введите вместо этого текста название записи
Любити Італію треба за те, що вона мультинаціональна. Так, туристів з усього світу багато і у Парижі, і у Каїрі (а особливо багато китайців-корейців-японців, які, до слова, сказали, що ми теж для них всі на одне обличчя), але у Римі особлива атмосфера і туристичне життя ідеально інтегроване у життя місцевих жителів. Скузі, сорі, пардон, грація, сенк ю, спасібо, мерсі – чути з усіх боків.
Введите вместо этого текста название записи
Рим
Любити Італію треба за те, що там всі знають Україну, хвилюються за неї та підтримують українських туристів втішними словами. Слава Україні.
Ненавидіти Італію можна за те, що вона брудна: целофанові пакети, пляшки та інше сміття всюди на вулицях. До прикладу, у Будапешті та Львові ідеальна чистота.
Любити Італю треба за її контрастність. Поряд із древнім Колізеєм постійним потоком пливуть сучасні автомобілі, життя рухається вперед, не залишає навіть секунди на роздуми. У той же час поряд із вічним починаєш думати про те, що у житті найважливіше. Де б ви не йшли у Римі чи Флоренції – на кожному кроці трапляються собори, музеї, древні руїни. Але це не заважає тут же (важливо: без шкоди для історичних пам’яток) відкривати бутік Chanel. І виглядає це прекрасно.
Введите вместо этого текста название записиФлоренція. Велосипеди та дорогі бутіки.
Грація – «дякую» італійською. Так ось у цьому слові вся Італія – граціозна. Немає недолугих високоповерхівок серед низеньких старих будівель, немає величезних розкішних автомобілів на дуже вузьких вуличках, немає пафосу, немає дивних дорожніх знаків та вивісок магазинів, які перетворюють історичний фасад у рекламний щит. Гуляючи вулицями Флоренції бачиш, як ідеально пасують до них люди на велосипедах. Але навіть і автобус не здається тут зайвим, а порш каєн виглядав би смішно.
Ось така вона, Італія!
Введите вместо этого текста название записи
Введите вместо этого текста название записи
Введите вместо этого текста название записи