Хто: Лідія Білас, екс-генеральний директор IDS Aqua Service (Моршинська, Старий Миргород, Аляска)
Де: сніданком пригощала aroma espresso bar
Фото by Elena Popova
Я запросила на сніданок Лідію Білас, тому що жінки, які керують такими великими компаніями – шалена загадка для мене. Я читаю їх історії у пресі і задаюсь питанням: ЯК? Як вдається жінці бути такою сильною, щоб керувати сімома сотнями людей, спрямовувати їх у єдине русле і з однією метою… Адже, одна справа, якщо у тебе 30 підлеглих та середній бізнес, а інша – якщо твоя компанія забезпечує питною водою ледь не все населення країни!
Одним словом, мені вдалось втиснутись у дещо менш напружений, але не менш динамічний графік нашої гості (декілька місяців тому Лідія лишила посаду генерального директора IDS Aqua Service) та запросити її на ранкову каву. Я запитувала багато і про все! Результат ранкової розмови нижче!
Я люблю слово “натхнення”, незважачи на те, що воно занадто часто і не завжди доцільно використовується. Але для мене це слово дуже ємке. Це рушійна сила: мікс мрії та бажання, цілі та бачення.
За першою освітою я інженер-системотехнік. Я закінчила Львівській політехнічний університет. Думаю, що це найкращий ВУЗ, який готує до життя, а не до роботи.
Завод мінеральних вод “Оскар” був сворений як сімейний бізнес. Спочатку ми тільки видобували “Моршинську”, а потім створили дистрибуційну компанію “Нова” – вирішили розділити виробництво і дистрибуцію.
Я знаю, що існують кардлинадльно різні точки зору на сімейний бізнес. Мій досвід – виключно позитивний. Хоча, коли чоловік з партнером почати будувати цей бізнес, я стояла трошки осторонь і зважувала, чи вистачить мені сміливості. На той час ми мали тільки ідею, а ЯК будувати шлях до неї – ніхто не знав.
Ми з чоловіком ніколи не розділяли дім і роботу. А коли у 2004 році після обєднання з “Миргородською” чоловік перейшов на дещо інший рівень, а я залишилась в операційному управлінні, то часу і сил на суперечки не зосталось взагалі.
У певний період мого життя у мене було враження, що я живу у літаку: будинок і сім”я у Моршині, а бізнес розкиданий по всій Україні, центральне управління у Києві…
Я думаю, що для нас з чоловіком спільний бізнес – це була моожливість ідеально доповнювати один одного. Класно, коли у бізнесі є здорова конкуренція, але погано, якщо вона зявляється у сім”ї. У певний момент треба зрозуміти, які твої головні цінності та пріорітети. Місяць тому ми відзначили 25 років разом =)
В один момент я зловила себе на думці, що у мої 45 років кількість подій, що відбувалась у моєму житті, для “звичних” людей і компаній відбувалась би за багато довший період. І я зрозуміла, що гублюсь у цьому круговороті подій, людей, досягнень та всього іншого. Відчуття, що життя відкладається постійно на потім. Ти думаєш: “Ось ще зараз закінчу МВА, а ось ще цей проект, а ось ще це треба зробити” – чомусь ти переконаний, що попереду ще 500 років життя.
Якби я була медиком, то перше, чим би зайнялась – шукала б пілюлю, яка заморозила вік людини з 40ка років . Я думаю, що це золотий вік: ти маєш класний досвід, ти склався як особистість, маєш прекрасну сімю, дітей, друзів – наповнені 360 градусів твого життя.
Поки тобі 20 – ти можеш дозволити собі бізнес нон-стоп. Але коли ти дорослішаєш, настає час дивитсь глибше всередину.
Моя команда – це майже завжди хлопці. Вони дуже драйвові, і тому ми завжди провокували зміни компанії зсередини.
Мені імпонують речі, повязані з освітою, з розвитком, з дітьми та молоддю. Зараз я придивляюсь до кількох освітніх компаній та громадських організацій і допомагаю їм. Можливо, це переросте в серйознішу співпрацю.
Я не поспішаю зараз знову робити бізнес, адже це гарний час просто дивитись навколо.
Мені здається, що свіжий погляд – це те, чого не купиш. Але і 20-літня особа не купить того, що маю і бачу я: чого додати в управлінні, куди повернути, де бути обережним.
У моєму житті і бізнесі були періоди, коли треба було бути стратегом, але і посада зобов”язувала робити абсолютно тактичні речі! Стратегія без тактики – це фантазія.
Періоди, коли тобі здається, що все занадто спокійно, звично і прогнозовано – це норма. Але памятайте, що буря приходить завжди після штилю.
По великому рахунку, бізнес – це стандартна структура. Мені імпонує, що багато стартапів зараз починається з правильних речей.
В Україні люди недооцінюють якісну вищу освіту. “Ось дивіться, у Білла Гейтса не було вищої освіти” – я думаю, що ці часи дикого капіталізму давно минули. Тому зараз людина з якісною освітою буде цінуватись вище, ніж той, хто без освіти. Підприємницький дух – це круто. Але системна освіта – це не менш важливо.
В Адізеса я читала таку думку: “Між командою, яка добре грає, але програла, і між командою, що грає погано, але виграла, я би вибрав першу”.
Я вважаю, що люди у команді повинні були віддані компанії, а не керівнику.
Бізнес цікаво робити з тими, хто готовий брати на себе відповідальність! Той, хто рішення приймати не хоче, як солдат у армії, котрого легко можна замінити.
Я Рак за знаком зодіаку і тому страшний самоїд. Я можу критикувати себе безмежно і безперестанно. Я можу бути незадоволена діалогом, днем, проведеною співбесідою і так далі. Я прийду додому і буду аналізувати кожне слово, щоб зрозуміти, де я могла б зробити краще. З одного боку робота над помилками дозволяє ставати краще. З іншого – якщо ти сильно захопишся цим, то нашкодиш собі й оточуючим.
Я прагну все робити якісно. Не вдається? Я починаю копирсатись у собі та в інших людях, які не можуть виправдати моїх очікувань.
Я завжди від людей очікую найвищого результату. Я знаю, що це псує стосунки, але як можна не чекати нічого від людей? Вони ж народжені для звершень!
Здоровий баланс між гнучкістю, що свідчить про аналітичний склад розуму, та надмірною компромісністю – це обов”язковий навик для успішної людини.
Я вірю, що переговори – це завжди аргументи. Адмінресурс я проявляла всього декілька разів у житті. При чому я ніколи не кричу і не виявляю агресії.
Я інтроверт і мені завжди дуже класно з самою собою. Не знаю, як людям буває самотньо… Дуже люблю подорожувати, бачила ледь не весь світ, але дуже люблю саме Лондон.
Коли по ТВ перший раз пішла реклама нашої води, у мене росли крила! Це була така шалена ейфорія! А зараз, коли заходжу в супермаркет, все одно відразу дивлюсь на викладку, на ціни, на те, якої води більше взяли…
Коли ми починали бізнес та деякий час після того, я завжди дуже болісно реагувала на критику у бік продукту. Моїм аргументом було те, що на цій воді виросли мої діти! Як же ви можете сумніватись?
Я думаю, що моєю важливою характеристикою є моя зваженість. Я ніколи не кваплюсь, навіть якщо приймаю рішення дуже швидко.
Якщо себе потрібно мотивувати – це сигнал тривоги! Ти можеш змучитись фізично ат емоційно, і тоді треба зібрати себе до купи та зробити ще один крок, але якщо треба себе мотивувати на справу свого життя – це вже серйозна проблема.
